100 мм танкова гармата Д-10

52-ПТ-412 (Д-10)
Д-10С у САУ СУ-100
Тип	танкова гармата
Походження	СРСР
Історія використання
На озброєнні	з 1944
Оператори	СРСР Росія Польща Сирія Сербія і Чорногорія Чехословаччина Індія Болгарія КНР Іран
Війни	Радянсько-німецька війна Арабо-ізраїльські війни
Історія виробництва
Розробник	ДКБ-9
Розроблено	1944
Виробник	Завод №9 Завод № 172
Виготовлення	з 1944
Варіанти	Д-10С, Д-10Т, Д-10ТГ, Д-10Т2С
Характеристики
Вага	1,438 т
Довжина	5,608 м
Калібр	100 мм
Підвищення	-5…+18
Дульна швидкість	ОФС: 600…900 м/с БПС: 895 м/с
Дальність вогню
Ефективна	6000 м
Максимальна	до 15000 м
Система живлення	ручне
100 мм танкова гармата Д-10 у Вікісховищі

Д-10 — радянська нарізна танкова гармата, створена в період Другої світової війни.

Була створена в 1944 році, спершу її встановлювали на серійну самохідну артилерійську установку СУ-100 і низку дослідних зразків танків і САУ. Після війни встановлювали на танк Т-54/55 та низку його варіантів, а також в різних інших машинах щонайменше до 1978 року, що зробило її однією з наймасовіших танкових гармат в історії.

Модифікації

• ЗИФ-25 — казематна гармата 52—ПК—412
• Д-10С — протитанкова гармата 52—ПС—412, призначена для установки в САУ СУ-100 та СУ—101
  • Д-10СУ — танкова гармата 52—ПС—412У, відрізняється від базового варіанту наявністю механізму врівноваження
• Д-10Т — танкова гармата 52—ПТ—412, призначена для установки в танк Т-54
  • Д-10Т2 — танкова гармата 52—ПТ—412—2, оснащена механізмом врівноваження, призначена для установки в танк Т-54
    • Д-10ТГ — танкова гармата 52—ПТ—412С, оснащена ежектором і одноплощинним стабілізатором озброєння, призначена для установки в танк Т—54А
      • Д-10Т2С — танкова гармата 52—ПТ—412Д, оснащена ежектором і двоплощинним стабілізатором озброєння, призначена для установки в танки Т—54Б та Т-55
        • Д-33 — танкова гармата 2А48 и 2А48—1, полегшена на 600 кг, призначена для установки в Объект 685 та Объект 934
  • Д-50/Д-10 — протитанкова гармата, призначена для установки в СПТГ СУ-100П
  • М-63 — модифікація, призначена для установки в СПТГ СУ-100М
  • Type 59 — китайська копія гармати Д—10Т для установки в танк Тип 59

Опис конструкції

Тактико-Технічна Характеристика

Параметр	Значення
Калібр, мм	100
Довжина ствола, клб.	53.5
Вага частини, що хитається, кг	2257
Вага частин, що відкочуються, кг	1538
Довжина звичайного відкочування, мм	550
Довжина максимального відкочування, мм	650
Заряджання	унітарне
Балістика	100-мм морська гармата
Швидкострільність за хв.	5-6

Машини, озброєні Д—10

• СУ-100
• Т-34-100
• Т-54
• Т-55

Оцінка проекту

До кінця Другої світової війни 100 мм гармата Д—10С, яка встановлювалася на самохідних установках СУ—100 проявила себе як виключно потужна і ефективна зброя. Самохідна установка СУ—100 була здатна ефективно боротися майже з будь-якими типами наявних на той час серійних танків і самохідних установок. Її точність так само заслуговує на найвищу оцінку.

Після війни ця гармата в варіанті Д—10Т, Д—10ТГ і Д—10Т2С встановлювалося на середні танки серії Т—54 і Т—55 та деякий час зберігала перевагу над більшістю зарубіжних танкових гармат, поступаючись тільки англійської Ordnance QF 20 pounder. Після створення в Англії ще більш потужної 105 мм танкової гармати високої балістики L7 і організації її виробництва в інших країнах (в США цій гарматі привласнили індекс М68) радянські танки втратили свою перевагу у вогневій потужності, але продовжували становити серйозну небезпеку для танків ймовірного противника. Спроби радянського ВПК посилити вогневу міць вітчизняних танків призвели до створення 100 мм нарізної гармати Д-54ТС і 115 мм гладкоствольної гармати У-5ТС «Молот», а також нового танка Т-62.

Середні танки Т—54 і Т—55 випущені у величезній кількості продовжували (і продовжують) залишатися на озброєнні багатьох країн, але їх вогнева міць вже не відповідала вимогам часу. Після появи в 70—80—х роках 20—го століття на озброєнні розвинених країн основних бойових танків другого і третього післявоєнного покоління: Т-64, Т-72, ​​Т-80, М1 «Абрамс», «Леопард 2», що володіють потужним комбінованим бронюванням, зробило 100 мм гармату серії Д—10Т малоефективною проти цих машин. Модернізація танків Т—55 проведена в 80—х роках підвищила можливості цієї гармати по боротьбі з сильно-броньованими цілями завдяки установці комплексу керованого озброєння 9К116 «Бастіон» та введенню в боєкомплект керованих ракет.

Танки Т—54 і Т—55, оснащені 100 мм гарматами серії Д—10Т, з 1990—х років і по сьогоднішній день все ще застосовуються в бойових діях, але, тим не менш, є вже безнадійно застарілими.

Література

• М. В. Павлов, И. В. Павлов. Отечественные бронированные машины 1945—1965 гг. // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — Москва : Техинформ, 2008. — № 9. — С. 46.
• 100-мм танковые пушки Д10-Т, Д10-ТГ, Д10-Т2С. Руководство службы. — Военное издательство Министерства обороны СССР, 1971. — 288 с.